Радехівська районна рада
Радехівський район, Львівська область

У Польщі вшанували убитих українців села Павлокоми

Переглядів: 88

?????????»?????° ?????? ?????????° ???µ?»?????????°.

 

?????????»?????° ?????? ?????????° ???µ?»?????????°.?????????»?????° ?????? ?????????° ???µ?»?????????°.?????????»?????° ?????? ?????????° ???µ?»?????????°.

?? ???µ?»?? ???°???»?????????° ???????±???»?????? ?????????±???????? ?·?°???????? ???· ?????°???????°?????? ???°??????????? ?·?°?????±?»???? ???????°??????????

У селі Павлокома на Ряшівщині, Польща, відбулись скорботні заходи із вшанування пам’яті 366 українців, загиблих 3 березня 1945 року.Участь у заходах із нагоди 74-Ї річниці трагедії села Павлокома взяло більше півтори тисячі осіб – делегації з усіх районів Львівщини, а також представники Тернопільщини та Івано-Франкцівщини.

Участь у заходах також взяла численна делегація з Радехівського району. 

Як відомо, українське село Павлокома розташоване у долині Сяну за 40 кілометрів на захід від Перемишля (нині це Динівський повіт Підкарпатського воєводства Республіки Польща).

Довідка: Вперше село Павлокома згадується у документах 1441 року як маєтність перемишльського каштеляна Миколая Кміти. Архівні документи свідчать, що вже 1595 року там існувала парафія східного обряду. Напередодні Другої світової війни с. Павлокома налічувала 1370 мешканців, у тому числі 1190 українців, 170 поляків (із них 100 колоністів) і десятьох євреїв. 2-3 березня 1945 року відділ польської Армії крайової під керівництвом поручника Юзефа Бісса (псевдо «Вацлав») разом з групами навколишніх польських сіл напали на село Павловому.

Підрозділи польської Армії крайової розстріляли 366 українців. Не вбивали хлопчиків до 5 років і дівчат до 7 років. Врятувались лише 36 українців. Людей зганяли до місцевої церкви (від неї тепер залишилася лише дзвіниця), яка послужила збірним пунктом призначених на знищення. Із церкви чоловіків, жінок і дітей виводили до трьох викопаних ям і там розстрілювали. Загинув і місцевий парох о. Володимир Лемцьо, а храм знищили. Три великі ями, наповнені тілами вбитих, стали їхніми спільними могилами. Місцеві римо-католики 1965 р. зруйнували павлокомську церкву до останньої цеглини.

За злочин у с. Павлокомі польського поручника Юзефа Бісса, якого вважають одним з організаторів нападу, комуністична польська влада засудила до 3 років ув’язнення.

Починаючи з 1995 року, щорічно у травні на павлокомському цвинтарі відбуваються релігійні панахиди і громадянські віча за участю українців Перемищини, делегацій товариства «Надсяння» зі Львова, колишніх павлокомців, їхніх дітей та онуків.

А також пам’ять великого українця у с. Млини, Республіка Польща 2 березня вшанувала чисельна делегація з України, зокрема, з Львівщини, Тернопільщини та Івано-Франківщини.

Урочистості розпочалися зі Святої Літургії у місцевому храмі села Хотинець. Опісля, у церкві Покрови Пресвятої Богородиці, де колись був парохом отець Михайло Вербицький, відбулась поминальна молитва. У каплиці-пантеоні, де похований видатний українець вшанували пам’ять та поклали квіти. Більше тисячі українців зі Львівщини, Тернопільщини, Івано-Франківщини та Прикарпатського воєводства спільно виконали Державний Гімн України та «Боже, великий, єдиний

Як відомо, отець Михайло Вербицький – видатний композитор, громадський діяч, хоровий диригент, автор гімну України "Ще не вмерла Україна".  Народився 4 березня 1815 року у селі Явірник Руський, що на Надсянні, де його батько Михайло був священиком. 

У 1828 році при перемишльській катедрі владика Іван Снігурський заснував хор, а згодом і музичну школу, в яких співав і навчався Михайло.

Згодом Михайло Вербицький вступає до Львівської духовної семінарії. У другій половині сорокових років він пише музику повної Літургії для змішаного хору, яка і сьогодні звучить у багатьох церквах Західної України.

Складні життєві обставини відтягнули Вербицького від висвячення на священика, і лише у 1850 року він отримує ієрейські свячення. Кілька років Вербицькому  доводилося переїжджати з однієї сільської парафії на іншу, аж поки 1856 року він не осів у селі Млинах на Яворівщині, де прожив решту свого життя. Тут він був парохом у церкві Покрови Пресвятої Богородиці.

 

« повернутися до списку новин